Моя душа, я дякую тобі,
Що ти завжди даруєш мені ранки
Та проводжаєш ніжно на зорі,
Даруючи чарівнії серпанки
Що дихаю я свіжістю квіток
З яких черпаю гомінку наснагу,
Що можу все вкладати у рядок
До тонкощів, відтворюючи звабу
Моя душа, я дякую тобі,
За те, що чиста, любляча і вірна,
Що в неповторній, чарівній красі
Звучиш завжди, як мова мелодійна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880535
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик