Ненавидіти себе... За себе
За думки неправильні, за почуття
От якби можливо було запрограмуватись, раз на все життя
Не обтісувати сутність неможливо
Але тріски пов'їдались наскрізь
І гризуть, сверблять, зжирають мої маски
Відкриваю скриню і виймаю нову
На ще мокрі сльози прилипає міцно
І кричиш душею, вивертає... Та мовчати ще лиш вічність
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2020
автор: Марамі