Летить наш птах...
В маршруті у один кінець..
Нам чути лише крил розмах...
І не врятує від польоту гаманець..
Той птах, штовхає всіх вперед..
Не даючи нам шансу зупинитись...
І результат ми знаєм наперед...
Що при житті не зможем залишитись...
Нам шлях тернистий вибрати не вдасця..
І захопити більше радості та щастя..
Ми обираємо собі дорогу...
Але вертаємось всерівно до порогу...
Лишається змиритися з буттям..
І пояснити вам, поки мій птах не згас.
Що шлях - являється життям..
А птахом я назву наш час..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2020
автор: petrovych