[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HDhNFd0vMt4[/youtube]
Люблю я тишу вечорами,
Коли ніщо ніде не шелесне,
Тоді кудись лечу з думками,
Не знаю, де все ж занесе.
Вони летять - я вслід за ними,
Не збитись тільки б тут з шляху.
Шляхи думок такі незримі,
Я довіряю їм - лечу.
Чи це душі знов забаганки:
Летіть туди, де нас не ждуть,
Де закривають шлях серпанки?
Так важко буде обминуть.
Візьмем з собою свіжий вітер,
Хай освіжить думки мої.
Ти полетиш назустріч звідти,
Де не змовкають солов"ї?
Душа ж чекає, терпелива,
Ось недалеко вже мета...
Та десь взялася літня злива...
Яка ж дорога нелегка...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2020
автор: Н-А-Д-І-Я