Вірш про Мову

Тендітна  пісня,  ніжна,  чарівна,
Вона  лунає  й  заплітає  
Шовкові  коси  у  рядки  та  надихає,
Найкраща  подруга  для  мовлення  й  письма,
Вона  з  поетом  часто  грати  полюбляє;
У  тихі  ночі  стука  у  вікно  митця,
Людей  у  гурт  збирає,  пронизуючи  наскрізь  їм  серця.
Малих  дітей  вона  оберігає
І  материнськими  вустами
Співа  їм  пісню  місяця.
Тому  від  неї  відгук  чутно  в  небі,
Та  нею  пишуться  сонети  і  вірші,
Вона  насправді  близько  коло  тебе,
Вона  лунає  у  твоїй  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.06.2020
автор: Настя_вЕсна