За те, що попрошу у Тебе фото —
віддам… ще ненаписані вірші,
а їх — нікому не писав… І доти,
допоки дух емоцій у душі… —
моїх частинки слів — завжди навпроти
побачиш, як плоди в густій глуші… —
Немов, крізь час і простір — ніжний дотик…
Для серця мимовільних ворушінь…
За те, що попрошу — стократно більше
віддам… як не наважиться ніхто…
Тим більше — хто вони? Ну, просто… інші...
Колега? Друг? І все ж не те… не то…
Ніколи б не писав… та… щоб ясніше
пройнятися невичерпним… Ото ж…
Хоч Ти — не та, яка була раніше… —
Усе ж пишу… бо вже і я — не той…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.06.2020
автор: SERGE DRONG