І знову я вдивляюсь в височінь,
Маленька пташка на своїй землі.
Там, де милує око неба синь.
Летять, курличуть, кличуть журавлі.
Мені б у пару, дайте тільки крила,
Мені б лише поглянути згори,
Мені б злетіти, дайте лише сили,
Тяжіння подолаю я Землі.
Туди, де стрілись небо, гори й море,
Де Сонця схід і де сідають Зорі,
Я подумки лечу, аби ніколи
Не нарікати, не гнівити долі!
16.06.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2020
автор: Пташка Радість