Шепоче ранок сторінками,
Що вже пожовкли від буття,
І десь між розмитими рядками
Зринає голосом життя.
Змішались вже і вічність, і хвилина,
І зовсім близько так до забуття,
Давно гукає вже дощу краплина,
Залишити страх і вітати майбуття.
Вікторія Болібрух
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879562
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2020
автор: Вікторія Воля