Хай небо палає кожного ранку,
Хай душу пробудить від зимнього сну
І чари Морфея програють світанку
Котрий розпалює в серці весну.
І хай цей чарівний вогняний обрій
Запалить вам очі своїм теплом,
Хай сяють яскраво в надії хоробрій,
Що відізветься цей погляд добром.
Небо палає саме для тебе,
Для тебе щоранку сонце встає.
Будь вдячний, що бачиш це вогняне небо,
Від нього на серці тепло стає.
Хай серце палає кожного ранку,
Щоб міг ти угледіть примарну красу,
Хай б'ється вогнем і без перестанку
Ганяє по венах вогненну росу.
В момент, коли ти усвідомлюєш все це,
Коли прозріваєш від сну наяву,
Ти бачиш прекрасне це вогняне небо
І розумієш, що значить "Живу".
Усе стає радісним, легким, можливим,
Немає бар'єрів для звершень твоїх.
"Вчорашнє" стає таким неважливим,
А "завтра" принесе щастя і сміх.
Частіше дивіться як небо палає,
Хай ранки приносять у ваше життя
Те, чого кожній людині бажаю:
Просте усвідомлення сенсу буття!
17.12.19. © YARMAK
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: YARMAK