Тріщина у кавуні - це є вулиця вечора.
І ліхтарі з рівня другого поверху ю́щать
світлом із них, стрімко падає жовте, запечене,
Слід на плиті після турки й пролитої гущі.
Ти серед міста - насіння, як всі силуетами,
Дивиться хто якщо поверху другого вище...
З неба міста́ на Землі, мов порепані Етнами.
Ми - насінини багряного стиглого днища.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Маріанна Вдовиковська