Жовті троянди то сонечка діти,
Перших освідчень то свідки веселі...
В них, наче в сукню, убралося літо...
Слухай, підемо ж ми на каруселі,
Там де конячки і білі, і сірі
Скачуть по колу та й тихо співають
Пісню дитинства,що складена в мирі
З світом, з собою, таке ще буває...
Сяду на ту із кривою ногою,
Люди сміються, куди вона лізе...
Коло за колом образи загою,
Пам'ять присплю під рипіння заліза ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2020
автор: Анна Шульке