Не плачте мамо,я лиш соплю не згинув,
Душа моя літає серед вас,
Вона ж бо вічна, я вас не покинув,
Я не один, багато таких нас.
І ні! Не вмерла наша Україна,
Хоч як же хочуть наші вороги,
Вона у серці в нас одна єдина,
Вільна і незалежна назавжди!
Ніхто не знищить рідну нашу мову,
Чим глибше в землю, тим росте рясніш,
Її не вбити, видно вже віднову,
Буяють зерна ,повний стає кіш.
Несеться пісня наша над полями,
На небі сходить сонце золоте,
Не згинув я даремно, люба мамо,
Росте Вкраїна! Вона була і є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878996
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2020
автор: горлиця