Як не писати про кохання,
Коли у нім безкрає небо,
Коли воно у снах й в світанні
І в світі є така потреба...
Коли воно в дощах осінніх
І сніг у грудні щедро сіє...
У кожнім паростку й насінні
І, віриш, навіть, в буревіях...
Воно з каміння проростає
І звеселяє наші долі...
Його замало не буває,
Як не бува його й доволі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2020
автор: Анна Шульке