Закон життя

Кожного  ранку  сонце  встає
І  кожен  вечір  за  обрієм  тане.
Хто  не  страждає  –  не  пізнаЄ,
Хто  помилився  –  пророком  не  стане.
Кого  прокленули  –  того  не  минЕ.
Кожен  в  надії  пришестя  чекає.
І  якщо  воїн  на  варті  засне,
Що  завтра  буде  –  ніхто  вже  не  взнає…
Хто  не  посіє  –  той  купить  собі  
У  позолоту  заковане  серце.
І  в  кого  шия  вже  вдіта  в  петлі,
Тихо  благає  –  тільки  б  не  вмерти.
Спить  у  безодні  кожна  Земля.
І  кожен  Всесвіт  не  має  кордону.
Та  серед  кожного,  може,  є  я  –  
Виняток  слАбкий  з  цього  закону…

1997

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Тетяна Мош