Тоді й тепер вона сумує

Тоді  й  тепер  вона  сумує,
життя  кінець  побачила  не  раз,
а  може  янголи  почують
молитву  тиху  -  прийде  час.

Не  буде  часу  для  побачень,
для  вияву  емоцій  почуттів,
неначе  янгола  побачать,
розрадить  тільки  він  зумів.

Тяжкою  є  у  неї  ноша
і  для  плеча,  і  для  душі,
і  рано  сивая  пороша
на  коси  прилетить  густі.

Пораненому  догляд  подарує
й  недужому,  де  вірус  –  пан,
чужая  куля  наздогнала,
чи  то  далекий  був  кажан.

Тоді  й  тепер  їй  піднімати
і  доглядать,  перекладати,
у  вени  сили  додавати,
у  душу  світло  принести.

27.05.2020-6.06.2020
Картина  Михайла  Божія:
“Медсестра”
Світлина  автора.  06.2018.
Національний  художній  музей  
України,  Київ.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2020
автор: Светлана Борщ