Коли ти зустрiнеш мене випадково

Коли  ти  зустрiнеш  мене  випадково,
Я  знаю,  не  скажеш  ти  жодного  слова.

Пройдеш,  наче  ми  незнайомi  повз  мене,  
Але  в  тебе  серце  забьється  шалено.  

Згадаєш,  я  знаю,  вiдразу  тодi  ти        
Всi  барви  й  вiдтiнки  минулого  лiта.    

Згадаєш  ти  ночi,  цi  ночi  серпневi,      
Коли  так  блищали  нам  зорi  на  небi,

Коли  ми  пьянiли  вiд  щастя  нового,    
I  не  иснувало  для  нас  вже  нiчого.    

Згадаєш,  ти  бiлий  маленький  будинок,  
Покритий  мережею  сiрих  трiщинок,          

-  Будинок  маленький  на  вулицi  тихiй,  
В  якому  проходило  лiто  у  втiхi.        

Згадаєш  ти  пахощi  свiжої  м’яти,  
Якими  були  повнi  нашi  кiмнати.  

Згадаєш  як  вiтер  принiс  прохолоду,      
Як  впав  наш  вiдбиток  раптово  у  воду.    

I  як  цей  вiдбиток  наш  ледве  помiтний      
Зник  в  брижах  легких,  як  i  щастя  тендiтне.      

Згадаєш  з  набiглею  хвилею  смути
Все  те,  що    нiяк  я  не  можу  забути.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Олександр Ko