Лебідками хмаринки білі в висі,
Легкій, напівпрозорій, мов шифон,
Жита по груди в полі піднялися,
Перепелиний уключивсь айфон.
Нарешті червень. Сонце височіє.
Каштан тепла свічками пригубив.
Надворі тепер пізно поночіє,
Бо день собі доміряв ще доби.
Танцює вітер в листі тополинім,
Але під вечір до зірок тіка.
У росах сивих спить трава в долині
Й на ніч сиру ніяк не наріка.
4.06.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878668
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Ганна Верес