Знову Свято Трійці,
Та без святкувань,
Бо не тільки вірус
Землю сповива…
Настрій не святковий
Сум в душі і біль,
Бо ЗЕлена пошесть
На моїй землі…
Вірусом лякають,
Та вбиває лють,
ЗЕленим смородам
Всіх нас піддають…
Серце ритм ламає
Рветься вщент душа,
«Слугів» розвелося –
Мова завмира…
Думати не можна,
Мабуть, навіть в сни
Скоро повповзають
Нечесті сини…
Вже й «Зелені Свята»
Так не назову,
Бо своїй Вкраїні
Цим додам жалю…
Дожили для чогось
До таких часів,
Коли Шут панує
Замість королів…
Але там де нарід
Бога забува,
То приходить кара
Й завжди не одна…
Тож у день Святковий
Господа прошу,
Щоб не відвернувся –
Знову нас почув…
Трисвяте промовлю,
Щоб під небеса
Дух відніс молитву
До мого Творця!
В Сина Бога прошу
Та в Його Отця,
Дух Святий та вічний
Був щоб до кінця…
Щоб «Зелені Свята»
В радість нам були –
В Україні правив
Вартий булави!
Щоб козацька слава
Відродила світ
Наспівали дзвони
Сотні й сотні літ..!
5.06.2020
#поезія_Іванна_Осос
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Lilafea