Ти там, на сході

Лоскоче  вітер,  щипа  мороз,
Моє  обличчя  червоніє,
Немов  попала,    я  під  гіпноз,
Раптовий  вітер,    злегка    віє.

Іскрять  сніжинки  –  діаманти,
До  серця  холод  проникає,
Далеко  ти,  а    я  з    думками,
В  душі    журба…  сніг  пролітає.

Тебе  кохаю…    ту  стежину,
Хоч  й  під  снігом,    таки  знайду,
Блистить  кришталь,  снує  ряднину,
Вітер  несе  голос,  -    Я    іду!

Віру  не  втрачу,  хоч  заметіль,
Давно  пече,  тіло  холоне,
Та  я  вгамую    увесь  цей  біль,
Відстань  здолаю  й  перепони…
Ти  там,  на  сході…  та  я  прийду!

                 Лютий  2017р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Ніна Незламна