Вже суницями запахло
І черешня достигає
Й найкоротша ніч.
Буйних трав зелен-розмаєм
Літо-літечко ступає
Верхи на коні.
Свою позолоту дивну
Розсипає на пшеничні
Й житні колоски.
Квіти сонечком цілує,
Із зозулею рахує
Кожному роки.
І смачним духмяним медом
Пригощає воно щедро
Та вінки плете
Із ромашок та із маків,
Недарма ж про нього кажуть -
Літо золоте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський