Краплі дощу по пошерхлій бруківці грають в шум
Шелехом стишеним листя гортензій грає у краплі дощу
Квіття гортензій ще поки різниться помежи листя
Згодом все злиється
Дівчина-вирвиця, коси зміїсті, бавиться, чиниться блідолиця
Голою глицею, спільниця вицвіла неба стовпом стоїть
З неба /як з черева/ в листя /як в світ/ дощ /як слова/ цебенить
Дівчина винесла краплям горшки
Дощ навпрошки
Квіття крає́чки щербляться об лезо дощу
Шумммм
Дівчина - неба милиця з небом мириться, обпирається в неї ця Божа вилиця
І по ній, і по щоці /ось вони де знаходяться - куцих шляхів манівці/
З ока Господнього повна сльоза на бруківку виллється
Грають по лицях відблиски лиць чужих в краплях дощу відбиті
В краплях помиті
Квіти гортензій повно налиті кольором і на мить
Дівчині-китиці здасться, що Божа рука
Пестить її по потилиці
Дівчина-палиця в небо стриміла і висохла
В краплях дощу затіяна гра в життя
Серед гортензій заново зацвіте
Для...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: