Життя листає сторінки
Летить і крутиться Земля,
І розсіка безмежний простір!
Один виток, одна весна,
Зима ж гримить, неначе постріл.
Та як же хочеться мені
Злодійку-долю обкрутити,
Щоб посміхатися весні,
А зими якось відмінити.
Весна пливе, чарує світ!
Тамує нам душевні рани.
Та в осені застряг мій пліт
І квилить туга вечорами.
З весною літечко спішить,
Нас напоїти хміль-медами.
І соловейко ніч не спить,
Витьохкує мажорні гами.
Колосся щедро зашумить,
Запахне хлібом, пиріжками.
Мені б у юність полетіть
І зорювати з солов’ями.
Мені б купатись в цій красі!
Впірнути у ромашки білі,
Умити долю у росі,
І попливти назустріч мрії!
Життя листає сторінки,
Як лист осінній відриває,
Спішать літа, летять роки,
І ліку їм назад немає...
Летить у космосі Земля,
Мені б у вічність ту пірнути!
Та в очі дивиться зима,
Мені її не оминути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Микола Нагорний