Гинуть українські наші хлопці,
За незалежність рідної Країни.
Серце тоне матерів в потоці,
Страждає від біди сьогодні-нині.
Сльози як струмки солоні всюди,
Незваними з’явились на обличчях.
Чорна хмара по Країні блудить,
Біда хижачка поїдає свічку.
Спокою немає на кордоні,
Там свора ворогів сидить у хащах,
Злість тримає зброю у долонях,
Бажає знищити з землі всіх наших.
Нащо ви прийшли на нашу землю?
Скажіть – хто дав наказ вам воювати?
Вас не жінка народила - стерво,
Вона відправила в чужую хату.
Геть з Країни вороги безжальні!
Не віддамо ні крихточки простору.
Наші Душі сповнені сакральним,
За нами щирість, правда всюди ходить.
18.06.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2020
автор: Тетяна Іванова - Юртина