Вся географія змінилась –
Материки десь попливли,
Фігури рухались похило
І до зими вже справи йшли.
Невідворотно, незбагненно –
День понад лісом помирав,
А шлях проходив так буденно
Поміж засмічених канав.
Не знаю як, не знаю звідки
Постав час добрий і лихий –
Я потрапляю знову в свідки
Подій, надій і протидій.
Вже розгортається над нами –
Сапфірним килимом слідів –
Ніч дивна, темна до нестями –
Праматір всіх химерних снів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Ігор Крикотун