Богоматір Марія

       
           Поема

Вступ  до  поеми  
 
Світ  без  гармонії:  і  просто  на  віку
не  втомлюються  люди  —
від  смаку...
Музика  —  в  Духові  Святім!

1

Заіненість!!  —
рентген
де  зіскакує  —  мій  білий
                               ген

Сяйво
нізвідки
звідусіль  й  зсередини
людину  прониже
не  згори
донизу

Мороз
кує  у  воді
аж  —
спілі  білі  підпалки
За  що  ж  мені  серце
смалить?
а  —  щоби  Бог  зарадів!!

уді      уді
уді      уді

дінь!
дінь

2

Так  ходили  ми
до  Бога
легкі  думки  —
легкі  ноги!
То  і  ви  —
до  кого?

То  ходили  ми
лиш  серцем
ходаки  Огня
Святого.
А  ви  тут  —
до  кого?

Як  по  Бозі  —  без  важкого,
і  легка  підмога!
Тільки  вам  —
до  кого?

3

Всезагальна  бездомність!
Ні  координат  —
ні  спрямованості!
Ні  стежки  ні  сліду
від  ніг
На  тлі  всезагальної
сірої  свідомості
іде  білий
сніг

«Різдво  написав  він...
розмістив  —  для  чого?
Кому  вигідно?
На  Різдво  і  Собор  —  розмістив!»  —
і  втрапляють  до
Бога
те  що  сірі  —  нічого
ції  сірії
мости...

Усезагальна  бездомність!
чи  хазарськая  повість
не  до  Майдану  їм
що  поет
любов’ю  і  біг!  —

на  фоні
специфічної
сірої  свідомості
іде
білий
сніг!

А  що  Мати  Свята  —
виясняли  два  роки
вияснили:  Вона  є!!
З  ним  —  є...
І  хурделили  сірим
місцеві  «пророки»  —
сірість  —  в  головах
в’є...

«Що  він  робить?
Вигідно  нам?
Його  відносять  в  «пророки»  —
збились  з  ніг!

На  фоні
специфічної
церковно-гебістської  мороки
іде
білий
сніг

І  спитали  б:  «Вигідно  Богу?»
І:  «Так  —  вигідно
Богу?»
Але  загул  —
сірий  загул!
Спитали  б  —
я  без  Богородиці  не  творю
нічого,  о,
увага!  і  —  не  роблю  нічого!!

мов  ангел:
зробив  —
і  забув!

При  цьому
абсолютно  —  всерадісні:
Правило  віри,  Лондон,
Криворівня
і  Лабунь!

Всезагальна  бездомність
сірість  —  непритомність
мов  фатальний  збіг!
І  при  тому  ідем
до  дому
ідем  з  Дому  й  до  дому
я
і  білий  сніг!

Спитали  б:  я  —  від  Кого
і  сніг  —  від  Кого
навіщо  вигнано  нас?

Бо  й  «перцівка»  (!)  —
від  Бога
і  ковбаси  (увага)  —  від  Бога
і  —  увага
і  —  час!

Бо  Бог  потрусив  небеса
і  мною  і  Божим  кратером!
То  від  мене  розділ??
Бо  як  в  вас  управління
не  від  Божої  Матері  —
чом  сіли  ви  за  святковий  стіл??

4

Заіненість!!!  —
рентген...
де  зіскакує  —  мій
білий
ген!

З  висот  —
сяйво
до  всього  надзвичайного!

9.01.2014,  третій  день  Різдва

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович