В хаті вимита чисто долівка
І фіранки висять на вікні,
Ти торкнулась моєї голівки
І заглянула в очі сумні.
До грудей пригорнула легенько,
Хоч я вищий за тебе на зріст.
Моя рідна, матусенько-ненько,
Подивилась неначе наскрізь.
Так дивилась, неначе востаннє,
Перший промінь присів край стола.
І торкнулася лоба вустими,
В фартушку знов до печі пішла.
І у мене розправились крила,
Почала танцювати земля.
Ти навіки в мені залишилась,
Люба мамцю, старенька моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2020
автор: Віталій Назарук