Може час на… роздуми?


“Тож  покоріться  під  міцну  Божу  руку,  щоб  Він  вас  Свого  часу  повищив”.  (Біблія,  1Пет.5:6)

Ти  женешся  за  статусом  світу,
Вибираючи  легкі  шляхи.
Книгу  Божу  лишаєш  закриту.
А  вона  б  стала  світлом  в  житті!

Як  найшвидше  бажаєш  піднятись
І  промовисто  кажеш:  мій  ріст.
Може  часом  все  ж  варто  смирятись,
Бути  меншим,  хоча  й  не  без  сліз?

Може  варто  побачить  убогих,
Й  тих,  хто  служать  тобі,  як  царю!
І  відкинувши  “правильність”  строгих,
Завітати  в  хатину  просту?

Може  час  на  розвагу  й  смирення,
На  молитву,  любов,  тишину?
Бог  пішле  із  небес  одкровення,
І  побачиш  реальність  свою.

Зрозумієш:  за  тлінним  лиш  гнався.
Зрозумієш:  не  так  будував.
І  насправді  ти  бідним  й  лишився,
Бо  не  вічні  скарби  здобував.

А  Господь  каже  так:  “Впокорися,
Й  Свого  часу  тебе  підійму”.
На  Його  план  охоче  рішися,
І  одержиш  заплату  святу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Лілія Мандзюк