Село в п'ятидесяті

     

Пливе́мо  друзі  милі
на  цій  хмаринці  дня,
Бо  рідко  під  рукою
сідло  знайдеш  й  коня...
*
...Там  півники  співали
і  ранки  росяні,
Дні  сповнені  у  думах  –
листопад,  чи  в  весні.

А  Місяченько  блідий  –
у  піднебессі  плин,
Припливи  і  відливи,
життя  в  кругах,  що  млин.

І  кіт  Василь  вже  спинку
витягує  в  стрілу,  
А  дід  Петро  із  рання
береться  за  мітлу.

Бабуся  подоїла
вже  Майку,  щоб  в  похід
У  череду  на  пашу  –
життя,  як  алфавіт.

Сусід  Дмитро  волами
на  тракторну  бензин
Повіз  із  нафтобази.
Відкрився  магазин.

А  вечором  у  клубі
покажуть  "Тихий  Дон".
Ось  вчені  десь  длубають
той  самий  електрон.

А  позавчора  раптом
супутник  полетів  –
Бі-біка  на  орбіті,
тяжінню  супротив!

Відбудували  школу,
середню  у  селі,
А  нашій  семирічці
вже  п'ять  десятиліть.

Потроху  відвикаєм
від  –  з  керосином  ламп,
Електрика  по  хатах,
ця  мрія  відбулась.

Дахи  перекривають
від  толю  на  метал.
Страхи  війни  витають,
та  мир  все  ж  поверта.

1  червня  2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2020
автор: Променистий менестрель