Мої незнайдені Ґраалі
Мене ведуть у забуття,
А нерозгадане життя –
Провадиться все далі й далі.
Здається – нескінченний шлях,
Під сонцем – жовтим і пекучим –
Веде у нетрі і на кручі,
Йде по байраках і полях.
Видніє далеч звідусіль –
Чи буде там перепочинок?
За кожен крок, за кожен вчинок
Відплата буде – кров і біль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878112
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Ігор Крикотун