Життєва залізниця

Ти  стоїш,  ридаєш  на  пероні.
Із  вагону  я  тобі  махаю.
Ти  ридаєш  у  свої  долоні,
Я  тихенько  потяг  проводжаю.
Я  з  вагону  тихо  вийду  непомітним,
Обійду  спочатку  я  перон.
Там  тебе  зустріну.  Швидко
Ти  на  мене  плигнеш,  наче  сон.
Сколихнути  почуття  нам  треба.
Видумав  я  цей  атракціон.
Не  покинув  я  тебе  ганебно
Хай  без  нас  той  котиться  вагон...

08.10.2015  Дмитро  Дробін

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Дмитрий Дробин