Ніжна панно,
Ви колись кохали мене?
Ви омана...
Господиня срібних тенет...
Юна панно,
Опоїли розум вином...
Ви та рана,
У якої гли́боко дно...
Мила панно,
Легкий бриз тоді по берегу дув...
Я був п'яний,
В ваших віях не розгледів біду ...
Дивна панно,
Ви моїх і не читали листів...
Не канкану,
Вальсу з вами я нестримно хотів...
Пані, доле,
Я непотріб серед купи сміття...
Ви на волю
Відпустили ,та забрали життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878054
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Анна Шульке