Про що розмовляли кульбабки?

Вихвалялася  кульбабка,  хизувалась,  як  могла,
Бо  розкішну  жовту  сукню  знову  зранку  одягла.
У  сусідок  -  сукні  білі,  не  святкові,  а  прості:
-  Ой,  не  зовсім  пощастило,  як  мені,  їм  у  житті.
Та  сусідки  не  журились,  ще  й  усмішка  на  вустах:
-  Це  просте  легеньке  плаття  ми  вдягнули  неспроста.
Прилетить  невдовзі  теплий  парубійко-вітерець  -
В  інші  з  ним  місця  цікаві  помандруєм  навпростець.
Білі  сукні-парашути  понесуть  невпинно  нас.
То  ж  бувай  здорова,  сестро,  вже  настав  летіти  час.
-  Як  же  хочеться  літати!  Можна  з  вами  і  мені?
-  Ти  ще  сад  цей  прикрашати  будеш  в  теплі  ясні  дні,
Завітає  бджілка  вгості  за  нектаром  на  медок,
Лиш  тоді  вбрання  одягнеш  білосніжне,  як  пушок.
...Усміхнулися  кульбабки...  І  щасливі,  й  гожі  всі...
Небо,  сонечко  і  люди  щиро  раді  цій  красі.


колаж  зробила  із  фотокульбабок  Ганни  Назарків

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: IRY_SKA