Вдарилася крапля
О черепицю бітумну.
Не піду надалі
До дачниць ве́сно-літами.
…Крапля за землею
Скучила, й скок – дощиком.
А мені – браге́ю:
«Висади із горщика»
Уявляв: чай з чаєм,
Та весною, сапками,
Так жінки махають,
Що не встигнеш я́кнути.
«Не прийметься ж, холодно,
З пальм, хіба що- в Кри́мі…»,
Я рятуюсь, …кволо так,
Й муркаю очима.
Вда́ла ж – усміхається:
«Крим – й тут, кращий, зробимо!, -
Простягає палицю, -
«Підрубай – підпо́ркою.»
30.05.20р.
*Брагея – пальмова рослина, дерево. Може рости на півдні України.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2020
автор: Юхниця Євген