Будив-будив Тарас наш волю
Своїм пророчим мудрим словом
І кликав сміло Русь до топора.
Чому ж ми неуки-правнуки,
Попри його науку й муки,
Не впустим волю й досі до двора?
Все тішимось завоюванням,
Чи то до влади заграванням,
Мурахами по світу розбрелись.
Де австралієць, нігерієць,
У наймах їхніх українець…
До чого ж ми вже, браття, дожились?
Чи не пора вже залишати
Європу, Азію і Штати,
Щоби у хаті власній дати лад?
Донбас і Крим відвоювати,
Не під Расєю танцювати…
Правий, правий Кобзар наш був стократ.
29.05.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877907
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2020
автор: Ганна Верес