З мого вікна

Коли  чуєш  шум  оцих  дерев
він  здіймається  потихеньку
у  теплому  заході  привітний
так  само  як  оцей  дрібний  дощ
тихошумливий
настільки  спокійний  і  з  глибини  його  дикі  почуття  рвуться  
сипляться  мені  в  очі  
хмари  женуть  рожевий  пил  з  поривами
зелень  зелень  всюди  зелень
це  так  неминуче
останній  шматок  гір  у  сонці
він  найщасливіший  сьогодні
я  люблю  його  сильно
я  люблю  його  дивно
люблю  його  дуже  болюче

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Маргарита Ф.