Я чула, хтось постукав у вікно...
Невпевнено, неначе доторкнувся...
Сплелись сталеві хмари у вінок,
Так гримнув грім, що навіть стіл здригнувся...
Хвилина тиші, і гроза реве...
І, схлипуючи гучно, злива ллється...
Воно не плаче ,небо дощове,
А істерично із землі сміється...
Я теж сміялась так колись давно...
Та все минає в світі, слава Богу...
Ти, хто постукав тихо у вікно,
Іди, вертайся на свою дорогу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2020
автор: Анна Шульке