Омар Хайям (переспіви)

Життя,  це  шахівниця  для  двобою.
То  день,  то  ніч,  ми  пішаки  з  тобою.
Посовають,  притиснуть,  покладуть
у  ящик  наготовлений  судьбою.  
***
Безмежний  світ,  ти  перед  ним  –  ніщо:
твої  страждання  –  тільки  дим,  ніщо.
Безодні  з  двох  сторін  тебе  чекають.
Між  ними  ти,  подібно  їм  –  ніщо.  
***
Як  подих  вітерця  минув  у  справах  день.
Із  нашого  життя  пішов  –  нема  ніде.
Та  тільки  турбуватися  не  стану  
про  день,  що  відійшов,  про  день,  що  ще  прийдé...
***
З  нізвідки  в  нікудѝ  йдемо  шляхóм  прямим.
Навіщо  ми  йдемо,  не  вíдомо  самим.
Ще  стільки  світлих  душ  під  куполом  небесним
згорять  на  попіл,  прах  і  де  шукати  дим?        
***
Колись,  ще  малюком,  я  в  цирку  бачив  раз,
як  слон  вина  хильнув,  і  хоботом  затряс.
Говорять,  «мінздоров  попереджає»?
Брехня!  Вино  це  дух,  що  оживляє  нас!
***
Якби  так  сумно  жінка  не  зітхала,
я  б  сам  себе  заклав  за  пів  бокала.
Як  завтра  житиму?  Здам  кофту  в  «секонд  хенд»,
Бо  ж  не  свята  Марія  це  в’язала?..
***
Щоб  жити  мудро,  треба  знань  чимало.
Для  перших  правил  двох  пора  настала:
Вже  голодуй,  ніж  що  попало  їж,    
і  краще  будь  один,  ніж  з  ким  попало.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877542
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2020
автор: Анатолій Костенюк