Розмиє лісу обриси туман.
Зоря уранці тихо випливає.
Щезає у минулому обман.
Життя нові етапи починає.
І тут ще не написано слова,
А полиск сонця роси осіяє.
За обрієм очікує мета,
Шляхи до неї ранок прокладає.
І є надія на усе нове,
Яке у дії поміняє долю.
Імлу розвіє вітер і несе
У вирії, де ще немає болю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2020
автор: ihor_fediv