1,2,3,4,5 – я йду шукати –
життя із правилом своїм відбудувати –
життя з експериментом і посмішкою –
тут, а не там де нас нема – політаю!
І хай зараз в червоному куті я,
а в синьому оскалена тінь моя –
ми возз’єднаємось в жорстокому бою,
щоб нарешті відновити сутність мою.
1,2,3,4,5 – раунд вже почато –
все зламати, щоб повернути багато –
щоб обрати цінності вовка святі,
чи сміхи клоуна надиво крилаті...
А може і це все дивно об'єднати –
на публіці сміх клоуна весело грати,
а в житті принципи вовка сповідати –
маски із шафи дивні старі дістати...
1,2,3,4,5 – автовідповідач на вас чекає,
а власник номеру десь довго блукає...
Клоун, вовк, маска і незграбна гра – віват;
а все ж – щось потрібно? – є карта приват!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: VictoR