(Автор Наталія Глиняна)
Український рідний край,
Тут і ріки й поле й гай.
Сходить жито золоте,
Все довкола лиш цвіте.
Сонце в небі ясно сяє,
І теплом всіх зігріває.
Пропливають світлі хмари,
Понад парки і бульвари .
Та із сходу навпростець
Віє легкий вітерець…
Хоч навкруг такі простори,
Можна ще й піднятись в гори.
На Говерлу чи Петрос,
Подолати відстань - крос.
Там повітря чисте-чисте,
Й сонце світить променисте.
(Близько бути біля хмари,
Це неначе справжні чари.)
Є й в Карпатах полонини,
Що ми бачимо з вершини.
Різні парки та музеї
І найдовші з лип алеї.
Мальовничий гарний край
Будеш там то завітай!
Ще з минулого - донині
Омивають води сині,
Південь неньки з берегів
Від потоків двох морів.
І Азовське й Чорне море -
Відкриває нам простори.
У безмежність темних вод,
Що так кличуть до пригод.
Узбережжя ж цих морів -
Все покрите із пісків .
Біля нього наче зграйки
Пролітають низько чайки.
Й проживають різні види
І кити і краби й риби.
За десятки сотен літ -
Багатіє водний світ.
Все тут сонцем обігріто,
Як в природі править літо.
Треба всім тут побувати,
Що було вам що згадати!
Український рідний край,
Кольоровий як розмай.
Кожен хай подорожує –
Й всю його красу відчує!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877272
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Наталія Глиняна