Я літала завжди, я шукала поривистий вітер,
Там далеко у хмарах я писала красиві вірші,
Було байдуже часом, що до болю підрізані крила,
Все одно я злітала і свободу давала душі.
Там високо де зорі, де німі обіймаються хмари,
Моє серце таємно поринало в блакитні світи,
Не боялась нічого, не боялась п'янкої омани,
Я пари́ла як пташка, я шукала своєї весни.
Моя примха душі, підводила не раз до обриву,
І штовхала мене, що мороз пробігав по спині,
Я літала завжди, неземного шукала пориву,
І не раз було байдуже, що я стрімко лечу до землі.
Лю...
травень, 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Лю