Чомусь плакала весна

Чомусь  плакала  весна,
За  хмари  сонце  заховалось.
В  дорогу  поспішала  вона,
Щасливо  всім  посміхалась.

Подружила  вона  із  дощами,
Побажання  свої  надсилала.
Зажурена  останніми  днями,
Природу  свіжістю  вмивала.

Заплітала  вінки  із  цілунків,
Давала  коханим  насолоду.
Очі  п'яніли  від  дарунків,
Дякували  весні  при  нагоді.

Голубіють  волошки    в  житі,
Ромашки  плаття  одягнули.
В  одну  квітку    маки  злиті,
Бажають  ве́сну  повернути.

І  соловей  замок  на  мить,
Навіть  горобці  не  цвірінчали.
Чорний  ворон  у  небі  кричить,
З  весною  вони  розлучались.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2020
автор: Валентина Ярошенко