Дисонанс.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877020

Розкішну  пісню  Соломонову
співає  полудень  в  садах.
Бузки    коханцями  натомлені,
і  мед  у  Травня  на  губах.

В  солістки  Жаби  Ропушинської
вродливий  писочка  фасон.
Все  "ква"  та  "ква"  між  конюшинами  -
то  Амадей,  то  Мендельсон.

На  вушко  сонячній  півонії
римує  джміль  і  вірш,  і  гріх.
Жуки  -  хмільні  та  розцяцковані  -
лоскочуть  вусами  жучих.

Хвалу  весні  співають  дзьобики
-  канцона,  хайку  і  сонет...
Вібрують  губи,  груди,  горбики,
і  навкруги    -  прекрасно  ВСЕ!

Гримить  врочистими  акордами
весни  катарсис  та  екстаз!

Як  шкода.  Шкода,  що  потворою
живу  на  світі.  Й  вкотре  створюю
з  красою  дикий  дисонанс.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2020
автор: Курка Ряба