Сьогодні я мабуть у літо полину,
Впіймаю на згадку приємну годину,
із квітів чарівних сплету я хустинку
І вмить зупинюся, хоча б на хвилинку
Стою і радію, полонить серденько,
Душа вже співає, бо їй веселенько
І свіже повітря вдихну я ковточок,
Уже на папері яскравий рядочок
А потім іще з нетерпінням вдихаю
І настрій чудовий в рядочки вкладаю,
Яка насолода плекати, творити,
Краса і наснага - це просто любити
І світ неповторний у мене в полоні,
Так мило сідає мені на долоні,
А я посміхаюсь, бо маю хустинку,
У ній зупинюся, я знов на хвилинку
Прохожі помітять, ох, диво не знане,
Таке неймовірне і серцю бажане,
Душа мимоволі торкає хустинку,
Яка яскравіє в чудову годинку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик