Небесні сови

Небо  як  скло  прозоре,
Літнім  дощем  помите...
Колом  сідають  зорі
З  місяцем  говорити...
Разом    на  річку  підуть,
Довго  купатись  будуть,
Та  по  собі  ні  сліду...
Щоб  не  дізнались  люди.
Потім  у  ліс  гуляти,
В  травах  лежать  шовкових...
А  на  світанку    спати
Ляжуть  небесні  сови...
 

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Анна Шульке