Небо як скло прозоре,
Літнім дощем помите...
Колом сідають зорі
З місяцем говорити...
Разом на річку підуть,
Довго купатись будуть,
Та по собі ні сліду...
Щоб не дізнались люди.
Потім у ліс гуляти,
В травах лежать шовкових...
А на світанку спати
Ляжуть небесні сови...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Анна Шульке