Вже рік пройшов. До кого ви припаркувались
Кому служити вірою і правдою зібрались
Не густо підходящих та святих…
Може Міхо?І на безриб’ї рак коли нема своїх.
Кого не оберем-відразу реформують…
Картини на піску малюють
Вітер подув-змело,всі полетіли
Тільки чисте повітря отруїли.
Гребуть під себе. Їх закони не лякають
Навколо себе пройдисвітів збирають
У розкошах відпочивають закордонах
А нас як коней, тримають на припонах.
Спитаєте-на що я натякаю
Та все ж про те…бо маю те,що маю…
Достойних, чесних забрала війна
Пристосуванців розплодилось –жах і тьма.
І знову глухий кут. Та треба якось жити
Ми звикли комусь кланятись, гибіти…
Наша реальність- талановите «шоу»
І не сопіть коли нас тягнуть в рабство знову.
22.05.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: wanatol