Реформатори

Вже  рік  пройшов.  До  кого  ви  припаркувались
Кому  служити  вірою  і  правдою  зібрались
Не  густо  підходящих  та  святих…
Може  Міхо?І  на  безриб’ї  рак  коли  нема  своїх.
Кого  не  оберем-відразу  реформують…
Картини  на  піску  малюють
Вітер  подув-змело,всі  полетіли
Тільки  чисте  повітря  отруїли.
Гребуть  під  себе.  Їх  закони  не  лякають
Навколо  себе  пройдисвітів  збирають
У    розкошах  відпочивають  закордонах
А  нас  як  коней,  тримають  на  припонах.
Спитаєте-на  що  я  натякаю
Та  все  ж  про  те…бо  маю  те,що  маю…
Достойних,  чесних  забрала  війна
Пристосуванців  розплодилось  –жах  і  тьма.
І  знову  глухий  кут.  Та    треба  якось  жити
Ми  звикли  комусь  кланятись,  гибіти…
Наша  реальність-  талановите  «шоу»
І  не  сопіть  коли  нас  тягнуть  в  рабство  знову.
22.05.2020

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876935
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: wanatol