Ніколи не буду без тебе

Доторкнувшись  твоєї  руки,
Зазирнула  в  твої  карі  очі.
Нам  всміхались  із  неба  зірки,
Ясним  сріблом  із  темної  ночі.

Там  де  тихо,  ще  сплять  береги
І  де  стелять  перину  тумани.
Росянисті  стежки  пролягли,
А  кохання  писало  романи.

У  романі  твої  почуття
І  мої,  що  озвались  луною.
Скільки  буде  їх  ще  за  життя?
Та  один  збережемо  з  тобою.

І  нехай  пролітають  роки,
Хай  дощі  поливають  їз  неба.
Не  залишу  твоєї  руки
І  ніколи  не  буду  без  тебе.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)