Я ставлю крапку.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iqxPhi-SGvc[/youtube]

Пройшло,  пролетіло  і  ...  крапка,
А,  може,  ще  кому  лишить?
Розтало  усе,  ніби  хмарка,
Розумно  було  б  -  відпустить.

Неначе  надійно  ховала
Від  заздрощів,  "чорних"  очей.
Питали,  та  я  все  мовчала,
Про  це  не  вела  я  речей.

Бо  знала,  любов  любить  тишу,
Боялась  її  я  злякать.
Можливо,  її  я  покличу?
Та,  радять:  не  треба  кричать.

Та   де  ж  це  вона  притаїлась,
У  піжмурки  грає  зі  мною?
Невже  в  бездоріжжі  згубилась,
Чи  стала  вже  просто  чужою?

Кричи,  чи  мовчи,  та  як  хочеш,
Десь  ділася  казка...нема.
А  ти  її  все  ж  виглядаєш?
Картинка,  поглянь,    все  ж  німа..





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: Н-А-Д-І-Я