І дні, й роки життя збігають,
як листки в книгах шелестять...
Душа ще у весні витає,
а ноги в осені стоять...
Назад стежок, на жаль немає,
роки у зиму вже спішать...
Душа буває ще співає,
а болячки не дають спать...
Усе в житті цьому відносне,
буває світло, бува й тьма...
У когось справи медоносні ,
а в інших ледь душа жива...
Блакиттю ніжною сповита
прийшла і нинішня весна...
Коронавірусова свита,
красу весни перемогла...
Вірус той вибору немає,
чи ти багач, а чи бідняк...
В свої лабета забирає,
тож попада до нього всяк...
До кінця дні весни збігають,
в тривогах неспокій зроста...
У страсі вірус всіх тримає,
й не видно ще йому кінця...
Послаблення є карантину,
в гаях співають солов"ї...
Надія є на літа силу,
зменшаться болі і жалі...
Літо поновить сподівання,
додасть і сили, і снаги...
Зростає віра...І чекання,
вірус цей злий перемогти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2020
автор: геометрія