Ти сам собі владика й пан,
Життєвий шлях торуєш пружно,
Та серце рветься в Ханаан -
Лиш там йому соло́дко, друже!
Ти все біжиш. Міражний сон
Так манить до тепла, до щастя.
Терпець - пустельний скорпіон
У тебе ви́сить на зап'ясті.
І неможливого нема,
Коли мета перед тобою.
Пустеля стане, мов жива,
Наперекір стражданням, болю.
Досяг мети... Самообман
Не напоїть ні дух, ні душу...
Бо серце рветься в Ханаан -
Лиш там йому соло́дко, друже...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2020
автор: Vita D.